Shadow Warfare

Багуз як психологічна операція

Подіям уже чотири місяці, але мало хто розглядав цю ситуацію з точки зору піар-акції для цивільного пробойовицького населення в Сирії та сусідніх державах.

На початку лютого 2019 року група військ терористів була вибита із більшої частини Сирії та зажата в селі під назвою Багуз, яке знаходиться напроти Альбу-Камаля. Як потім напишуть у ЗМІ, в наметовому таборі знаходилися тисячі бойовиків та їх сімей. Здавалося б, розбомбити всіх їх було б дуже просто й швидко, але, незважаючи на природу терористичної організації, питання втрат серед цивільного населення для керівників операцією стояло занадто гостро, щоб ним нехтувати.

Слід коротко зазначити, що боям за Багуз передували бої за інші населені пункти північніше. Ресурси воювати у бойовиків були. За деякими чутками були відносно багаті представники, які були здатні заплатити $1000-10000 доларів за безпечний вихід із зони бойових дій без проходу через полон. Були й ПТРК.

Отож приблизно до дев'ятого числа обидві сторони облаштовують позиції та проводять розвідку.

Далі починаються запеклі бої. Знову ж таки через природу бойовиків вони смерті не бояться і курдам навіть за підтримки кураторів у вигляді спецназу і авіації США та Франції просуватися дається важко.

Згодом атакуючій стороні таке набридає і на поле виходить важка артилерія — напалм та фосфор.

Оборона не промах, а тому в ЗМІ з'являється інформація про тяжкі втрати серед атакуючих від снайперів та мін. Учасникам було зрозуміло, що просто так угруповування з наметового табора не вибити.

І вони дійсно знали. За час боїв північніше Багуза терористи частково виходили за межі зони бойових дій або здавалися у полон курдам чи їх кураторам. Якщо вони це робили для того, щоб у майбутньому почати партизанську війну, то ті, хто залишався, так чи інакше стали інструментом у психологічній операції.

Цікавим є і те, що ця операція зіграла на руку як атакуючим, так і обороні. Перші могли гордо заявити на весь світ про знищення найвідомішого терористичного угруповування, а другі в процесі цього вихваляли стійкість уми та використовували інтерв'ю жінок бойовиків, у яких вони погрожували виростити нове покоління муджахідів, для обходу гострих кутів тогочасної повістки дня. Поки що час показує, що другим вдалося краще використати політичний (якщо його можна так назвати) капітал. Партизанська війна продовжується, повернення бойовиків до Європи стало її головним болем та предметом для і так гострих дискусій щодо міграційних процесів та терористичної діяльності.